Мій виступ на IATEFL 2026 у Брайтоні: досвід, який надихає

У квітні цього року мені випала можливість взяти участь у 59-й міжнародній конференції IATEFL (International Association of Teachers of English as a Foreign Language), яка відбулася 21–24 квітня в Брайтоні — одному з найвідоміших приморських міст Великої Британії. Справжнім натхненням стало перебування серед тисяч викладачів, дослідників, методистів, тренерів та освітніх лідерів з усього світу, яких об’єднує прагнення до професійного розвитку та вдосконалення освіти.

Пленарні доповіді, практичні воркшопи, панельні дискусії, презентації досліджень і професійні форуми були настільки різноманітними, що кожен міг знайти щось близьке до своїх професійних інтересів. Мені іноді навіть було складно зробити вибір: одночасно проходили сесії з ESP та CPD, EAP та Teacher Development, Learning Technologies та Business English.

Втім, конференція запам’яталася мені не лише насиченою програмою. Кожен день приносив нові знайомства, професійні відкриття та натхненні розмови, які допомогли мені ширше подивитися на викладання англійської мови, глибше осмислити власну професійну роль і побачити нові можливості для подальшого розвитку. Іноді випадкова зустріч у коридорах конференц-центру чи дискусія після виступу перетворювалася на джерело нових ідей і допомагала знаходити несподівані відповіді на давно хвилюючі питання. Саме такі неформальні моменти часто стають не менш значущими, ніж офіційна програма.

Особливо цінними для мене стали зустрічі з представниками A.S. Hornby Educational Trust та випускниками програми A.S. Hornby Educational Trust Scholarship, а також можливість брати участь у воркшопах, слухати виступи й спілкуватися з провідними фахівцями ELT спільноти, серед яких Penny Ur, Scott Thornbury, Laura Patsko, Rachael Roberts, Hugh Dellar та Alex Warren. Багато з них є авторами книг, статей і методичних праць, які я багато років використовую у своїй роботі.

With Hornby Alumni

With Hornby Scholars

With Penny Ur

Серед виступів були й ті, які принесли мені несподівані відкриття. Особливо запам’яталися доповідь Lusine Stepanyan «The Art and Neuroscience of Teaching», що поєднала сучасні дослідження мозку з практикою навчання, а також надзвичайно щира й надихаюча пленарна доповідь Laura Patsko «5 Things I Wish I'd Known When I Started Teaching». Її особисті історії та професійні рефлексії змусили мене замислитися над власним професійним шляхом і тим, які уроки ми здобуваємо разом із досвідом. Великий інтерес у мене викликала й сесія Alex Warren «Teaching for Tomorrow: Future-Ready Skills in the English Classroom», присвячена навичкам майбутнього та ролі викладача у підготовці студентів до викликів сучасного світу.

With Alex Warren

Під час спілкування з колегами мені було приємно почути, що міжнародна професійна спільнота з великою повагою ставиться до українських освітян, цікавиться нашим досвідом та захоплюється стійкістю, з якою українські викладачі продовжують працювати, навчати й розвиватися навіть у найскладніших умовах. Особливо приємно було бачити, що цього року Україна була ще помітніше представлена на IATEFL: українські викладачі були задіяні як спікери, дослідники та модератори різних сесій.

На конференції я мала нагоду представити доповідь «Unlocking Collaborative Teacher Agency» разом із десятьма колегами з десяти різних країн. Усі ми є стипендіатами програми A.S. Hornby Educational Trust Scholarship 2025–2026 та навчаємося на магістерській програмі TESOL в Університеті Ексетера (University of Exeter). Участь у конференції стала однією з можливостей, які надає A.S. Hornby Educational Trust. Фонд забезпечив наше членство в IATEFL, а також покрив витрати на проїзд і проживання.

Цікаво, що тема нашої презентації сформувалася під час спільного навчання та роботи в міжнародній групі. Протягом декількох місяців ми неодноразово обговорювали професійні виклики, обмінювалися досвідом і розмірковували над тим, як викладачі можуть впливати на зміни у своїх закладах освіти та професійних спільнотах.

Кожен із нас представляв власний освітній контекст, професійний досвід і бачення ролі сучасного вчителя. У своїй презентації ми звернулися до поняття teacher agency — здатності вчителя бути активним творцем змін, приймати професійні рішення, впливати на освітній процес і власний професійний розвиток. Проте головний акцент був зроблений на колективному вимірі цієї ідеї — collaborative teacher agency.

Ми говорили про те, що найпотужніші зміни відбуваються тоді, коли вчителі співпрацюють, обмінюються досвідом, підтримують одне одного та створюють міжнародні професійні мережі. Саме така взаємодія у професійному середовищі допомагає знаходити нові рішення, долати професійні виклики та впроваджувати зміни навіть у складних умовах. Працюючи над цією презентацією, ми переконалися, що collaborative teacher agency не виникає сама по собі. Вона розвивається в середовищі довіри, взаємної підтримки та спільної мети.

Мій виступ на IATEFL став для мене не просто професійною подією. Це був досвід, який нагадав, чому я люблю свою професію, і ще раз довів: найкращі можливості часто починаються зі слів «я спробую». Конференція подарувала мені безліч нових знайомств, професійних дискусій, натхнення та ідей. Вона ще раз підтвердила просту, але надзвичайно важливу думку: розвиток викладача не закінчується після отримання диплома чи сертифіката. Він триває через навчання, рефлексію, міжнародну співпрацю та готовність ділитися власним досвідом.

Участь у міжнародних конференціях, професійних спільнотах та освітніх проєктах — таких як IATEFL, PAELT–Ukraine або A.S. Hornby Educational Trust Scholarship — відкриває нові горизонти, допомагає знайти однодумців і підтверджує, що професійне зростання починається з особистої ініціативи та справжня сила народжується у співпраці. Саме обмін досвідом, співпраця та готовність вчитися одне в одного роблять нашу професійну спільноту сильнішою.

Anna Kuznetsova